ЯК ПРИВЧИТИ ДИТИНУ ДО САМОСТІЙНОСТІ?

1.Намагайтесь якомога менше забороняти дитині.Тяга до самостійності закладена в кожній людині генетично. Батьки, обмежуючи її безкінечними «не можна» самі ж притупляють бажання діяти самостійно.Спочатку мама не дозволяє лізти на гірку чи гойдалку «Не можна, не лізь, бо впадеш», а потім дивується чому він не може пограти на майданчику сам?! Але всі ми хвилюємось про наших дітей. Що ж робити? Намагатися пропонувати способи, які категорично не забороняють робити дитині ті чи інші речі, наприклад,«на гірку можна, але зі мною поки ти не навчишся», «вазон з квітами чіпати можна, але легенько, не рвати», «пісок кидати можна, але так, щоб ні в кого і не влучив»…

2.Дозвольте дітям робити вибір: «Ти хочеш одягнути сьогодні синю футболку або зелену з котиком?». Таким чином ми демонструємо дитині, що поважаємо її думку і заявляємо, що вона сильна і може сама брати на себе відповідальність за певні речі (ми формуємо здорову самооцінку).

3. Навчіть дитину просити про допомогу і,коли вона щось робить або тільки намагається робити, ніколи не влазьте(звісно якщо це не шкодить здоров’ю) поки вона сама вас не попросить.Так ви вчите дитину самостійно долати труднощі.

4. Перш ніж щось зробити замість дитини спробуйте словесно розказати малюкові як слід вчинити. Наприклад,«щоб застібнути блискавку, однією рукою притримуй замочок, а іншою тримай за низ», «щоб краще зняти шкарпетку, треба почати з п’яточки, спробуй», «щоб відкрити кришку, інколи треба спочатку натиснути, а потім прокрутити», «щоб постругати олівець треба спочатку вставити його, щільно притиснути і крутити,спробуй»

5. Якщо дитина задає Вам запитання,спробуйте не відповідати одразу, а спитати її, як вона сама думає.Зазвичай дитина починає фантазувати і у висновку сама може відповісти на своє запитання. Ви завжди встигнете дати правильну відповідь. Якщо ж ви самі не знаєте відповідь на запитання,не шукайте її замість дитини, а запропонуйте малечі шукати відповідь за межами дому чи сім’ї (звичайно це для більш старших діток). Наприклад,«запитай у зоомагазині», «про це тобі можуть розповісти в магазині побутової техніки», «можна подивитись в мережі Internet».

6. Бувають такі періоди, коли діти намагаються «зливатись» з батьками.(Мушу наголосити, що це нормальні періоди розвитку особистості). В таких випадках малеча просить робити все за них (навіть ті речі, які здавалося б дитина вже давно робить сама). В такі моменти требавміти домовлятися з малечею, наприклад,«давай ти одягнеш правий кросівок, а я тобі лівий», «давай класти тобі в ротик суп по черзі – одну ложку я, іншу – ти», «давай разом спробуємо застібнути блискавку на куртці». Але намагайтесь не робити замість дитини. Просто підтримуйте її.

7. В залежності від віку дитини,намагайтесь питати думку малечі коли вирішуєте сімейні справи.«Ти хочеш, щоб ми поїхали до бабусі сьогодні ввечері чи завтра вранці?»

8. Якщо вас запитують про малечу в присутності неї самої,дозвольте дитині самій відповісти.І взагалі, не обговорюйте дитину в її присутності, неважливо, наскільки вона ще маленька. Коли діти чують, як їх обговорюють, вони відчувають себе предметами, власністю своїх батьків.

9.Хваліть дитину за успішні прояви самостійності.Але не просто словом «молодець». Бажано, щоб похвала була описовою.Тобто, якщо дитина самостійно зібрала іграшки, доречно було б сказати:«я бачу чистий килим і складені в корзину іграшки, навіть той конструктор, якийвже декілька днів лежить в кутку. А ще як ти гарно поскладав пазли! Так, що коробка тепер закривається! Мені дуже приємно заходити сюди. Молодець!» Завжди можна знайти, що описати.

10. Намагайтесь вводити моменти змагання. Наприклад, дитина не хоче сама складати іграшки. Запропонуйте«давай, хто швидше складе ці кубики до кошика!». Можна сказати про заохочувальний приз (ні в якому разі не пропонуєте дорогі речі). Це може бути:додаткова серія мультифільму, додаткова цукерка, банан…

11. Намагайтесь поступово зменшувати свою присутність і контроль за речами, які малюк вже навчився робити.

12. І на останок –довіряйте власній дитині.Вірте в те, що вона може справитися з будь-якими труднощами і завжди давайте їй шанс у цьому ще раз переконатися.

ДЕМОНСТРАТИВНА ІСТЕРИКА: ЯК РЕАГУВАТИ?

Кожна дитина вчиться досягати своїх цілей, шукає різні шляхи, експериментує. Це цілком нормальний процес. Питання в тому, яким шляхом дорослі дозволяють їй цих цілей досягти.Як правильно реагувати, коли дитина намагається домогтися свого істерикою?

Головне правило:ні в якому разі не можна піддаватися емоційним маніпуляціям дитини. Не можна поступатися дитині коли вона плаче чи кричить у відповідь на заборону або відмову у виконанні її бажань.

Тверде батьківське «ні», сказане без повторень, всього один раз, і збереження спокою– єдині заходи, які допоможуть дитині позбутися звички так себе поводити.

Чудовий зразок такої поведінки можна знайти успогадах дочки знаменитого психолога Л.С. Виготського про свого батька.

У перші роки свого життя Ася (молодша сестра оповідачки) зростала нелегкою дитиною, вона була, як прийнято говорити, з характером. Це проявлялося в бурхливих скандалах, які вона періодично влаштовувала.Мама працювала і нас виховувала няня, яка дуже любила Асю, страшно її балувала, в усьому потурала їй, що, безумовно, не сприяло поліпшенню її характеру.
Побачивши одного разу один із Асиних “фокусів”, Лев Семенович сказав, що сам нею займеться, і просив нікого не втручатися. Ася дуже любила гуляти, дуже добре грала під час прогулянки, але повернення додому викликало в неї бурхливий протест. Як тільки вона бачила, що ми наближаємося до будинку, вона лягала на тротуар, починала бити ногами, не підпускаючи до себе, і нестямно кричала. Ось таку картинку і побачив якось батько.
На наступний день, коли все повторилося знову, він вийшов на вулицю, велів мені і няні йти додому, а сам узяв дівчинку, яка несамовито брикалася і кричала, на руки, вніс її в під’їзд, поклав на підлогу, а сам увійшов до квартири і закрив двері.
Спочатку з під’їзду неслися відчайдушні крики, але поступово вони стали стихати – адже глядачів не було! – І, нарешті, зовсім припинилися. Коли настала тиша, батько вийшов у під’їзд, спокійно допоміг доньці піднятися з підлоги і, мовчки, привів її додому.Він не сказав їй жодного слова. Вмивши, він відпустив її до няні, яка збиралася її годувати.
Це повторювалося кілька днів поспіль, з тією тільки різницею, що декілька разів Асю забирала з під’їзду сусідка з квартири навпроти і приносила її нам через чорний хід, з двору. Батько невідступно слідував своєму методові, і був цілком нагороджений – поступово все припинилося, і повернення з прогулянки стало проходити спокійно.Якщо ж Ася влаштовувала скандал у будинку, падала на підлогу, била ногами по підлозі, кричала, тато вимагав, щоб всі вийшли з кімнати, а сам, залишившись з нею, не звертав на неї ніякої уваги, роблячи вигляд, що чимось дуже зайнятий , поглинений.
Коли вона заспокоювалася, він, знову-таки мовчки, допомагав їй піднятися з підлоги і вів вмиватися. Він ніколи їй при цьому нічого не говорив, мабуть, вважаючи, що вона в такому збудженні, що все одно не в змозі почути і усвідомити сказане. Як би там не було, але обраний ним метод цілком виправдав себе – істерики і скандали поступово припинилися …

Безсумнівно, активна участь батька у вихованні Асі сприяла вирівнюванню її характеру. Поступово всі її зриви припинилися, і до школи вона була цілком контактної дівчинкою, добре спілкувалася з дорослими і однолітками, серед яких завжди, впродовж всього свого життя, мала багато справжніх друзів.

Ми бачимо, як майстерно, психологічно тонко і точно поводився батько. Ось головні і, по суті, прості «секрети» його виховного успіху:
●він зберігав спокій і неучасть у демонстрації(іноді йшов),
●був уважний і співчутливо допомагав після припинення сцени(допомагав піднятися, вмитися),
●нічого не говорив під час і після істерики,
●був послідовний, не відходив від своєї «методики».

Рекомендована література для батьків

(джерело https://dytpsyholog.com)

1.Амонашвили Шалва “Как любить детей”. Я зрозумів, що дітей треба любити не тільки красиво, але з почуттям глибокої відповідальності за їхнє майбутнє, їх треба любити всім своїм життям, треба любити їх постійно. А це означає – піклуватися про них, про кожного з них, не тішити їх байками про “світле майбутнє”, а вдихнути в них мужність боротися проти темряви, вчити їх самостійно будувати, покращувати життя для себе і для інших». Такий висновок автора книги – Ш.А.Амонашвілі, який зробив спробу осмислити своє багате педагогічне життя з метою простежити за зародженням і становленням в ньому любові до дітей.

2. Амонашвили Шалва “Искусство семейного воспитания”. Дитина не аморфна маса, а істота, що таїть у собі сили, рівних яким не знайти на всій планеті. Ця прихована в дитині сила духу, розуму і серця, якщо її довести до досконалості, стане надсилою, здатної перетворювати, збагачувати, прикрашати все навколо – і на Землі, і в Космосі, і в ньому самому. Але суть в тому і полягає, що які б сили не таїлися в дитині, сам вона нічого не зможе в собі розвинути, не зможе навіть встати на ноги, не кажучи вже про піднесення до людини. Зробити диво: зробити, виховати, створити з неї людину – серйозне завдання для мудрих, люблячих дорослих, і в першу чергу для тат і мам.

3.Бурбо Лиз “Отношения родитель-ребенок”. У цій книжці Ліз Бурбо приділяє увагу найважчим і разом з тим найпоширенішим проблемам і конфліктам, що виникають між батьками і дітьми. Всі питання розділені на два класи – з позиції дітей і з позиції батьків. Прості і чіткі відповіді автора роблять книгу не тільки легкою та цікавою, але і вельми корисною у практичному відношенні.

4.Гиппенрейтер Ю.Б. “Общаться с ребенком. Как?”. Як побудувати стосунки з дитиною? Як змусити її слухатися? Чи можна виправити стосунки, якщо вони зайшли в глухий кут? Ви знайдете відповіді на ці та інші питання, дізнаєтесь, як вирішувати їх на практиці у вашому житті. Психологи можуть рекомендувати дану книгу для читання батькам-клієнтам, адже в ній дуже просто і доступно описані головні принципи і ази виховання.

5.Гиппенрейтер Ю.Б. “Общаться с ребенком. Так?” Ця книга розширює і поглиблює теми попередньої книги автора, яка стала лідером продажів завдяки рідкісному поєднанню наукової глибини і ясності викладу.

У новій книзі обговорюються, розбираються і пояснюються численні запитання, які хвилюють батьків: “Як виховувати? Як привчати до дисципліни? Як карати? Як змусити добре вчитися?”

6.Голутвина В.В. “Как победить детские страхи”. Чому тато, завжди такий добрий і ласкавий, так СТРАШНО кричить на маму? Чому мила собачка сусідів раптом кинулася зі страшним гавкотом? Чому крісло ночами перетворюється на страшне чудовисько? Величезний, різноманітний світ оточує дитину. У ньому стільки нез’ясовного, незрозумілого, що породжує страх. Ваша увага, турбота, бажання вислухати і зрозуміти не дадуть дитячим страхам розвинутися в фобії і неврози, розвіють їх як дим. Незамінним помічником на цьому важкому шляху стане дана книга з конкретними порадами та рекомендаціями.

7.Зажигина М. А. «Чего не стоит делать родителям, но что они все равно делают».Автор – професійний дитячий і сімейний психолог, багато років консультує батьків, – пише про основні психологічні проблеми, що виникають у дітей дошкільного віку (від народження до 6-7 років). Опис кожної проблеми включає в себе аналіз причин її виникнення, типових помилкових дій батьків, несприятливих зовнішніх умов, що посилюють ситуацію, а також наслідків помилок і можливих способів подолання проблем. Звідки беруться проблеми і до чого вони можуть призвести? Яка батьківське поведінка провокує їх виникнення? Чого не варто робити батькам, щоб не погіршувати ситуацію? І головне: як долати труднощі і вирішувати проблеми? Про все це розмірковує автор книги. В кінці кожного розділу наводяться відповіді на запитання батьків з даної теми.

8.Ибука Масару «После трех уже поздно». Автор цієї книги, до речі засновник корпорації SONY, зайнявся питаннями раннього розвитку неспроста – його власна дитина відставала у розумовому розвитку. В результаті досвіду, набутого у вихованні та навчанні своєї дитини, за допомогою фахівців він заснував «Асоціацію раннього розвитку» та школу «Навчання талантів», написав цю книгу і став одним з найвідоміших спеціалістів світу в галузі раннього розвитку дітей.

9.Корчак Януш «Как любить ребенка». Книга відомого польського лікаря, педагога і письменника Януша Корчака “Як любити дитину” дає яскраве уявлення про істотні риси його педагогічної концепції. Корчак стверджує, що виховання, засноване на повазі до особистості дитини, безоціночне, безкорисливе і має виходити тільки з інтересів розвитку самої дитини. Саме так можна навчитися любити дітей по-справжньому.

10.Латта Найджел «Сынология. Матери, воспитывающие сыновей». Найджел Латта в кращих традиціях Шерлока Холмса і його дедуктивного методу переходить від загальних порад щодо виховання дітей та підлітків до часткового – вихованню хлопчиків матерями. При цьому не важливо, йдеться про матерів-одиначок або про повні сім’ї. І не важливо, про який вік хлопчиків ми говоримо. Дана книга розглядає специфічні особливості саме хлоп’ячої фізіологи, мислення і виховання.

11.Латта Найджел “Дочковедение. Отцы, воспитывающие дочерей”. Чого хочуть для своїх дочок всі батьки? Чи важко знайти з дівчатками спільну мову? Як стати для дочки опорою і при цьому навчити її бути самостійною? Ви – стурбований батько, спантеличений дідусь чи опікун, чиїм турботам доручили чужих дочок? Значить, ця книга для вас.

«Дочковедение. Отцы, воспитывающие дочерей”- книга знаменитого психолога Найджела Латта. Його методика: реальні рішення, засновані на практичному досвіді, ефективна стратегія замість гасел і банальностей, а також незмінне почуття гумору, яке виручає навіть у безвихідних ситуаціях.

12.Латта Найджел«Пока ваш подросток не свел вас с ума». Автор розповість вам про те, як вижити в сім’ї з підлітком і залишитися при цьому в здоровому глузді. Він підкаже вам, що робити, коли ви вже просто на межі відчаю. Ця книга – як візит до будинку першокласного психотерапевта. Неважливо, в чому полягає проблема, – стратегії, описані в цій книзі, допоможуть вам зрозуміти, що відбувається з вашими дітьми і чим ви можете їм допомогти. Найджел Латта – психолог з 20-річним стажем, батько двох синів і визнаний фахівець в «безнадійних» випадках.

13.Найджел Латта «Прежде чем ваш ребенок сведет вас с ума». Мрія будь-яких батьків – маленьке чарівне миле-премиле янголятко, завжди слухняне, завжди усміхнене, яке беззаперечно виконує всі ваші побажання і вимоги. Але мрія, як відомо, часто розбивається об реальність. Ми їх дуже любимо, але іноді просто готові … Ну, загалом, самі знаєте, на що ми готові. Книга новозеландського практикуючого психолога з 16-річним стажем, справжнього фахівця по «безнадійним» випадкам і одночасно успішного батька двох синів Найджела Латта покликана допомогти уникнути подібної ситуації. Книга призначена для зневірених батьків, а також для тих, хто хоче уникнути подібного розвитку подій.

14.Млодик Ирина «Книга для неидеальных родителей или жизнь на свободную тему». Ця книга – не посібник з експлуатації приладу під назвою “дитина” , це роздуми і спостереження досвідченого психолога, який працює з дорослими і дітьми, чиї долі , історії та приклади можуть допомогти кожному, хто хоче виростити щасливу людину, яка творить власну долю, вона про те, що треба не виховувати, а жити люблячи.

15.Мурашова Екатерина «Понять ребенка: Психологические проблемы ваших детей”».Книга розкриває проблеми виховання і психологічного розвитку дітей дошкільного та шкільного віку. Спираючись на точні рекомендації автора, батьки зможуть вирішити, в яких випадках слід звернутися до фахівця, а коли проблему можна вирішити самостійно. Видання покликане допомогти батькам не тільки виростити психічно здорову дитину, але й сформувати розвинену сучасну особистість з хорошим життєвим потенціалом

16.Некрасовы Заряна и Нина «Перестанте детей воспитывать – помогите им расти». Ця книга – голос на захист батьків, замучених нескінченними порадами, почуттям обов’язку, відсутністю часу і сил на “виховання”. Автори пропонують залишити цей важкий і, загалом, неприємний процес і почати дружити зі своєю дитиною, розуміти її, дихати нею, просто любити. Власне, в книзі і немає жодної поради і правила, але є багато тестів, ігор і віршів. А ще є ключі-підказки батькам на кожен день і майже на кожну ситуацію. Але вони тут не для того, щоб ви робили все “по книзі”, а щоб дорослі побачили світ так, як бачать його діти, – і навчилися у них бути щасливими і радісними.

17.Санаев Павел “Похороните меня за плинтусом”. Повість про восьмирічного хлопчика Сашу Савєльєва, який живе у бабусі з дідусем, бо бабуся не довіряє виховання дитини своїй дочці. Вона ненавидить і засуджує «безпутну» дочку, що знайшла нового чоловіка. Її жорстока «любов» до онука, більше схожа на ненависть, виростає з бажання мати слухняну живу ляльку, яку можна опікати, лікувати і карати. Ця «самовіддана» турбота допомагає їй відчувати власну значимість і гостріше упиватися власним «стражданням», заподіювані брехливими, черствими і невдячними оточуючими (включаючи хлопчика). Дитина, якого вона в безперервному режимі вчить ненавидіти мати, погано піддається цій обробці свідомості і намагається вирватися з-під преса домашньої тиранії.

18.Фабер Адель, Мазлиш Элейн «Как говорить, чтобы дети слушали, и как слушать, чтобы дети говорили». Ця книга розповідає про те, ЯК правильно спілкуватися з дітьми (від дошкільнят до підлітків). Ніякої нудної теорії! Тільки перевірені практичні рекомендації та маса живих прикладів на всі випадки життя! Автори – всесвітньо відомі фахівці в галузі відносин батьків з дітьми – діляться з читачем як своїм власним досвідом (у кожної – по троє дорослих дітей), так і досвідом численних батьків, які відвідували їх семінари.

19.Адель Фабер, Элейн Мазлиш «Братья и сестры. Как помочь вашим детям жить дружно». Після неймовірного успіху бестселера “Як говорити, щоб діти слухали, і як слухати, щоб діти говорили” читачі з різних країн почали надсилати листи А. Фабер і Е. Мазліш з проханням написати окрему книгу про взаємини братів і сестер. Батьки двох і більше дітей писали, що втомилися від нескінченних дитячих сварок, бійок, суперництва, що вони намагаються бути справедливими, але хтось з дітей все одно відчуває себе обділеним. Завдяки цій книзі ви допоможете своїм дітям: навчитися виражати негативні почуття, не завдаючи болю оточуючим; припинити ворогувати між собою і самостійно приходити до компромісу; бути самими собою, не порівнюючи себе з братами і сестрами.

20.Адель Фабер, Элейн Мазлиш «Как говорить с детьми, чтобы они учились». Унікальні стратегії спілкування, прості і доступні діалоги і прекрасні комікси допоможуть батькам і вчителям зрозуміти як привчити дітей до зосередженості, самодисципліни і зробити з них відмінників в навчанні і в житті. Завдяки цій книзі ви дізнаєтеся, як: розвинути увагу та інтерес до навчання, досягти взаєморозуміння, не вдаючись до покарань і погроз, допомогти дитині налагодити відносини з однокласниками та вчителями, привчити до дисципліни і відповідальності, мотивувати дитину на успіх і прищепити їй лідерські якості.

21.Хоментаускас Г.Т. «Семья глазами ребенка». У книзі популярно розповідається про психологічні механізми життя сім’ї. Сімейні взаємини розглядаються через призму сприйняття навколишнього світу дитиною. Автор показує, що поведінка дитини та її особистісні характеристики визначаються не тільки реальними умовами сімейного життя, але і їх сприйняттям та ступенем внутрішньої активності дитини.

22. Дон, Джоан Элиум “Воспитание сына”. Як виростити справжнього чоловіка – чесного і стійкого, відважного і ніжного? Чим виховання хлопчика відрізняється від виховання дівчинки? Чому вже в материнській утробі син поводиться зовсім не так, як дочка? Чому, такий ласкавий в ранньому дитинстві, він стає грубим в отроцтві? Як захистити його від поганого впливу, наркоманії та алкоголізму? Що зробити, щоб він був щасливий у своєму майбутньому сімейному житті? Відповіді на ці та інші запитання ви знайдете в книзі. Вона допоможе вам зрозуміти мотиви поведінки малюка, уникнути конфліктів з підлітком, зберегти добрі стосунки з дорослим сином/

23.Дон, Джоан Элиум “Воспитание дочери”
У вас росте дочка. Як хочеться, щоб вона була щаслива. Але що для цього потрібно зробити? Як виростити не “козака у спідниці», а жінку – чуйну, ніжну, вірну? Як вберегти від підступних спокус світу? Що можна зробити вже зараз, щоб в майбутньому заміжжя і материнство принесли їй радість, а не гірке розчарування?
Ця книгастане вірним провідником у пошуку відповідей на ці та інші запитання. Вона допоможе зрозуміти, чим виховання дівчинки відрізняється від виховання хлопчика; яку роль відіграє в житті дівчинки батько; чому настає період, коли дівчинка починає раптом конфліктувати з усіма навколо і що потрібно зробити, щоб допомогти їй без душевних втрат вибратися з цієї пастки.