КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) № 136 ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ»

 







Перспективне меню

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нормальна життєдіяльність організму можлива лише тоді, коли всі витрати пластичнихматеріалів та енергії, наприклад, за добу, будуть компенсовані речовинами, що потрапляють з їжею за цей же період. Якщо ці умови не виконуються і їжа не достатньо компенсує витрати — організм починає жити за рахунок власних запасів, а також за рахунок речовин власних клітин та органів. Як відомо, джерелом пластичних матеріалів та енергії є основні поживні речовини їжі: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни та вода.

Серед багатьох систем харчування найбільш привабливою вважається система збалансованого харчування, згідно з якою кількість їжі, що споживається, повинна відповідати енергетичним витратам людини, тобто повинен досягатись якісний та енергетичний баланс.

Відомо, що енергетична цінність 1 г білків становить 4,1 ккал, вуглеводів— 4,1 ккал і жирів — 9,3 ккал (1 ккал = 4,187 кДж). Знаючи енергетичну цінність 100 г харчового продукту по складу білків, жирів та вуглеводів (для цього користуються спеціальними таблицями, див. додаток 3), а також фактичні витрати енергії людиною за добу розраховують (складають) раціон харчування із будь — якого набору продуктів.

/Files/images/animatsii/eda/novoe_2/thumb_m_2644.jpg Але раціон, складений лише за енергетичними критеріями, не буде відповідати вимогам повноцінного і збалансованого харчування. Для організму важливо, щоб їжа містила усі необхідні поживні речовини в певному співвідношенні. Останнє у великій мірі залежить від віку людини та від виду її зовнішньої діяльності (важкості праці, наявності шкідливих чинників в оточуючому середовищі та ін.). А. Г. Хрипкова із співавт. (1990) рекомендує дошкільнятам (до 6 років) та школярам молодшого шкільного віку (6-10 років) дотримуватись співвідношення білків, жирів та вуглеводів у складі їжі на рівні 1:2:3 (то б то на кожен грам білків потрібно споживати 2 грами жирів і 3 грами вуглеводів). Для учнів середнього (11-13 років) і старшого шкільного (14-17 років) віку, так як і для дорослих людей, співвідношення основних компонентів їжі рекомендується на рівні 1:1:4. Саме за цих умов білки максимально затримуються в організмі і найкраще засвоюються інші компоненти їжі. Останнім часом деякі дослідники (І. М. Маруненко, 2004, та ін.) рекомендують дотримуватись співвідношення білків, жирів і вуглеводів у збалансованій їжі за добу в харчуванні як дорослих, так і дітей будь-якого віку на рівні 1:1:4. Експерти Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ) вважають, що оптимальним є вживання їжі, калорійність якої на 12-15 % складають білки, 30-35 % — жири і 50-55 % — вуглеводи, тобто має місце співвідношення 1:2:3 (цитується за В. Г. Грибан, 2005).

Діти, які ведуть фізично активний спосіб життя, займаються спортом, або напружено працюють розумово потребують більшої кількості вуглеводів у складі їжі. Джерелом вуглеводів є в основному їжа рослинного походження: хліб, крупи, картопля, овочі та фрукти, солодощі, мед.

Для нормального росту, розвитку і активної життєдіяльності дітей дуже велике значення має забезпечення їх організму фізіологічно необхідною кількістю мікроелементів і мінеральних речовин (табл. 8), які в основному поступають в організм з їжею. Фізіологічними нормами потреб організму школярів молодшого та середнього шкільного віку (6-13 років) в мікроелементах слід вважати (в міліграмах за добу): кальцію (Саl) до 1200 мг; фосфору (Р ) до 1200 мг; магнію (Mq*) до 280 мг; заліза (Fei) до 15 мг. Крім того організм дітей потребує за добу 6-8 г кам'яної солі (NaCl). Калі яна сіль використовується в організмі для створення соляної кислоти (складової шлункового соку), а також абсолютно необхідна як джерело іонів Na і Cl для здійснення процесів збудження та нормальної роботи серця, м'язів, нервової діяльності. При нестачі в складі їжі солі у дітей можуть виникати запаморочення, втрата свідомості, порушуються процеси сечоутворення.

Кальцій і фосфор використовуються в організмі для росту кісткових тканин, а також ці мікроелементи входять до складу багатьох білків і клітин нервової тканини та клітин інших органів. Кальцій мас вирішальне значення для забезпечення згортання крові.

Постачальниками цих мікроелементів є молоко, яйця, мозок, м'ясо, горіхи, крупи, овес та ін.

Солі магнію необхідні організму для регуляції багатьох обмінних процесів. Цього мікроелементу багато у хлібі, квасолі, сиру, мигдалю та горіхах.

/Files/images/animatsii/eda/novoe_2/thumb_m_4707.jpg Калій та його солі є найважливішим мікроелементом, який приймає участь (разом з іонами Na ) у формуванні потенціалів спокою та дії, які є основними в роботі нервових, м'язових і секреторних клітин. Мікроелемент калій в організмі людини виконує також функцію передачі імпульсів збудження вздовж нервів, приймає участь у роботі м'язів, та в регуляції обміну води. Цей мікроелемент в достатній кількості надходить в організм у складі овочів: картоплі, капусти, буряку, моркви тощо.

Залізо — необхідний компонент еритроцитів крові, так як входить до складу гемоглобіну, без якого не можливі процеси транспорту газів і зовнішнього дихання в цілому. При недостачі в їжі заліза, у дітей може розвинутись недокрів'я. На залізо багаті такі продукти, як яйця, картопля, м'ясо, капуста, горох, салат, яблука.

Мікроелемент сірка використовується в організмі людей для нейтралізації багатьох токсичних продуктів, які утворюються при обміні речовин. Сірка міститься у квасолі, гороху, бобах, м'ясі.

Дуже важливо забезпечувати дитячий організм, що росте, достатньою кількістю вітамінів. Слід пам'ятати, що надлишок вживання вітамінів приводить до гіпервітамінозу, а недостатня його кількість — до авітамінозу. Обидва ці явища негативно впливають на життєдіяльність та розвиток дітей і таким чином їх не слід допускати. Фізіологічні норми потреб організму школярів молодшого і середнього шкільного віку (7-13 років) в основних вітамінах (див. табл. 4) в міліграмах на добу, наступні: вітаміну В{ до 1,0; вітаміну В до 1,2; вітаміну РРпо 15-18; вітаміну В(ло 1,7; вітаміну С 60-70; вітаміну А (міліграм-еквівалентів — мге) 700-1000; вітамін Д (мге) до 2,5. При інтенсивних розумових або фізичних (заняття спортом) навантаженнях потреба організму дітей майже у всіх вітамінах зростає на 10-15 %. У дітей старшого шкільного віку та у дорослих людей потреба в вітамінах зростає на 40-50 % відносно потреб дітей 10-13 років.

 

                                                                         СМАЧНОГО ВАМ !!!